напутити
Смотреть что такое "напутити" в других словарях:
напутити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напутіння — я, с., заст. Дія за знач. напутити … Український тлумачний словник
напучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напутити … Український тлумачний словник
напучення — я, с. Дія за знач. напутити, напучувати. ||Добрі побажання, повчальні слова, поради … Український тлумачний словник
наставляти — наставити (кого давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому перев. зі спол. щоб ); повчати, у[в]чити,… … Словник синонімів української мови
